85% українців вірять у перемогу: актуальні опитування 2026

Більшість українців впевнені у перемозі: дані актуального опитування

Соціологічні дослідження 2026 року фіксують стійку віру українського суспільства у здатність країни досягти перемоги у військовому конфлікті. Однак ці показники розповідають більше, ніж просто цифри — вони відображають глибинні настрої населення, його стійкість і водночас реальні турботи щодо майбутнього держави. У контексті тривалого конфлікту розуміння цих тенденцій допомагає осмислити психологічний стан суспільства та рівень його мобілізації.

Рівень довіри до перемоги: останні цифри

Дослідження, проведене у червні 2026 року по всій території України, виявило, що 85% опитаних громадян вірять у перемогу (сюди входять ті, хто відповідав «однозначно так» та «скоріше так»). Цей показник демонструє позитивну, хоч і невелику динаміку:

• 85% (червень 2026) — поточна позиція
• 82% (березень 2026) — попередня хвиля
• 80% (липень 2025) — показник річної давності

Тоді як 10% респондентів не вірять у перемогу, а решта 5% не змогли дати чіткої відповіді на запитання.

Як змінилися настрої порівняно з першими роками конфлікту

Щоб повністю зрозуміти значення цих цифр, варто зіставити їх з периодом повномасштабного вторгнення. На перших етапах конфлікту віра в перемогу була абсолютною — близько 97-98% украї́нців вірили у перемогу. Поступові коливання відбувалися під впливом військових подій, економічних складнощів та психологічної втоми від затяжного конфлікту.

Стійкість суспільної поддержки — це не просто статистика, а відображення колективної рішимості населення продовжити мобілізацію і опір незважаючи на труднощі.

Таким чином, хоча 85% залишається високим показником, він демонструє еволюцію громадської думки в умовах тривалого конфлікту. Це природна реакція суспільства на реальність багаторічної кампанії.

Як украї́нці бачать майбутні кордони держави

Ще більш показовим є розподіл думок щодо того, якими будуть кордони України після закінчення бойових дій. Здійснене дослідження виявило, що громадська думка розділилася майже порівну між кількома базовими сценаріями:

Три основні варіанти зі статистикою

1. 32% — впевнені, що країна збереже території у межах 1991 року (момент розпаду СРСР)
2. 31% — вважають, що Україна поверне території, які контролювала до 23 лютого 2022 року (напередодні повномасштабного вторгнення)
3. 16% — припускають, що держава може втратити деякі нові території в результаті мирного врегулювання

Решта опитаних або не змогли дати відповідь, або висловили інші позиції. Цей розподіл показує, що украї́нське суспільство не має однієї одностайної позиції щодо територіального вирішення конфлікту. Більшість все ж прагне того чи іншого варіанту повернення утрачених земель, однак меншина допускає можливість територіальних компромісів.

Що означають ці розбіжності у поглядах

Такі розділені думки відображають реалістичний підхід значної частини населення до складності врегулювання. Грань між сценарієм 1991 року й моментом 23 лютого 2022 року символізує розходження у тому, чи вважати територіальною ціллю повний контроль над Кримом та Донбасом чи задовольнитися станом до повномасштабного вторгнення.

Методологія та масштаб дослідження

Опитування проводилася впродовж червня 2026 року на територіях України, контрольованих державою (з виключенням анексованого Криму та окупованих регіонів Донбасу). Дослідження базувалося на методі комп'ютеризованих телефонних інтерв'ю (CATI) з використанням випадкової вибірки мобільних номерів. Така методика дозволяє отримувати репрезентативні результати, хоча й існують обмеження, пов'язані з неможливістю охопити окуповані території.

Масштаб та якість такого дослідження роблять його достовірним джерелом інформації про громадську думку на території, контрольованій Україною.

Еволюція настроїв упродовж конфлікту

Соціологічні вимірювання постійно фіксують трансформацію поглядів украї́нців під впливом тривалої кампанії. Крім питання про перемогу, дослідники также відстежують динаміку щодо:

• Підтримки євроінтеграції (залишається на високому рівні)
• Ставлення до членства в НАТО (спостерігається деяке коливання)
• Основних страхів і занепокоєнь населення
• Оцінки економічної ситуації й виживання

Один із найпоказовіших висновків численних опитувань полягає у тому, що головним страхом украї́нців виявляється не артилерійський вогонь чи руйнування міст, а занепокоєння майбутнім дітей. Громадяни найбільше боялися того, що наступне покоління буде зростати в умовах економічної скрути й нестабільності.

Психологічна складність конфлікту проявляється не у звичайному страху перед військовими діями, а у глибшому турботі про соціально-економічне майбутнє молоді.

Що це означає для майбутнього держави

Опитування 2026 року вказують на те, що украї́нське суспільство зберігає стійкість і мобілізацію. Позитивна динаміка показника віри у перемогу (від 80% до 85%) свідчить про те, що актуальна військова й дипломатична ситуація підтримує громадський оптимізм.

Однак розділені позиції щодо кордонів демонструють, що суспільство готове до складних переговорів й компромісів. Це реалістичний й зрілий підхід, який враховує геополітичні реальності.

Розуміння цих тенденцій важливе для políticóв, аналітиків й самого суспільства — воно допомагає осмислити, наскільки єдине й мобілізоване українське населення в досягненні своїх цілей, і водночас показує, що громадяни готові до важких рішень заради миру й стабільності.

Висновки і перспективи

Соціологічні дані 2026 року свідчать про стійкість українського суспільства в умовах тривалого конфлікту. Хоча віра в перемогу дещо впала порівняно з першими роками вторгнення, вона залишається домінуючою позицією більшості населення. Водночас розділеність у поглядах щодо майбутніх кордонів вказує на те, що суспільство готуватиметься до складних компромісів і важких рішень у процесі врегулювання.

Стежте за подальшими соціологічними дослідженнями — вони будуть ключовим індикатором громадської думки й суспільної готовності до різних сценаріїв розвитку подій у майбутньому.