Реєстр пошкоджених будинків у Києві: як подати дані на компенсацію

Проблема руйнувань у Києві: як системно обліковувати пошкоджені будинки

Регулярні ворожі обстріли залишають за собою чимало знищеного та пошкодженого житла в Києві та інших мегаполісах України. Однак мало просто фіксувати розміри шкоди — потрібна чітка система обліку, на основі якої держава може планувати відновлення та виплачувати справедливі компенсації. У цій статті ми розповідаємо, як саме працює реєстр пошкоджених і знищених будинків, кому варто подавати дані та чому роль місцевої влади є критичною для успіху програми «єВідновлення» у 2026 році.

Що таке Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ)

В Україні діє єдине державне верифіковане джерело інформації про житло, яке постраждало від обстрілів та інших наслідків військових дій. Це Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) — спеціалізована система, яка накопичує, перевіряє та систематизує дані про всі випадки пошкодження будинків по всій території України.

Без реєстрації об'єкта в РПЗМ неможливо скористатися програмою компенсацій «єВідновлення». Тобто це не просто база даних — це ключовий інструмент для отримання допомоги від держави.

Хто несе відповідальність за внесення даних про пошкоджені будинки

Внесення інформації про пошкоджені та знищені будинки в реєстр — це завдання, яке лежить на плечах органів місцевого самоврядування (ОМС) та регіональної влади. Власники житла самі не можуть безпосередньо заповнювати записи в реєстрі.

Як власники порушили інформацію

• Громадяни подають інформаційні повідомлення та заяви через портал «Дія»
• Вони описують характер пошкодження, адресу об'єкта та надають фото/відеоматеріали
• Система автоматично направляє цю інформацію до відповідних органів ОМС

Як місцева влада обробляє дані

Після отримання заяви від громадянина місцева влада повинна:

1. Перевірити об'єкт впродовж 30 днів — спеціалізована комісія ОМС проводить обстеження на місці
2. Документально підтвердити факт руйнування або пошкодження з фіксацією координат, фото та описом стану
3. Внести верифіковані дані до РПЗМ через електронні кабінети органів влади

Скільки заяв вже надійшло до реєстру

На середину липня 2026 року у РПЗМ було зафіксовано понад 400 тисяч заяв на компенсацію від українців, чиє житло постраждало.

Найбільша кількість заяв надійшла з таких регіонів:

• Донецька область — найбільш постраждалий регіон
• Харківська область — тисячі пошкоджених будинків у прифронтових містах
• Київська область — включаючи дані із самого Києва
• Херсонська область — результат обстрілів у період 2022–2026
• Запорізька область — постійна загроза бойових дій

Ключова цифра: більш як 400 тисяч українських родин вже звернулися по допомогу, але остаточна кількість пошкоджених об'єктів значно більша, оскільки не всі власники встигли подати заяви або знають про програму.

Чи потрібен Києву окремий реєстр пошкоджених будинків

Часто виникають дискусії про те, що столиця, мовляв, не має повного переліку пошкоджених будинків. Деякі стверджують, що потрібен окремий, київський реєстр. Однак це призведе до дублювання та хаосу в системі.

Правильний підхід: Київ, як і всі інші міста України, повинен вносити дані до єдиного РПЗМ. Це забезпечує:

• Уніфікованість інформації на державному рівні
• Можливість порівнювати масштаби руйнувань у різних регіонах
• Планування централізованого фінансування з державного бюджету
• Прозорість у розподілі компенсацій

РПЗМ створили ще до запуску програми «єВідновлення» (заяви почали приймати з травня 2023 року), тому це не нова система, а вже спробована й перевірена на практиці.

Яку інформацію повинні вносити органи влади про пошкоджені об'єкти

Місцева влада Києва та інших регіонів зобов'язана до реєстру:

• Адреса об'єкта — повна географічна інформація з координатами
• Характер руйнувань — від мінімальних пошкоджень фасаду до повної знищення
• Технічний стан будинку — чи його можна відремонтувати, чи потрібна реконструкція
• Фотографічні матеріали — документальне свідчення пошкодження
• Ступінь пошкодження — класифікація за стандартизованою шкалою

Як держава використовує дані з РПЗМ

Верифіковані й внесені до реєстру дані служать для важливих державних завдань:

1. Аналіз масштабів пошкоджень — розуміння кількості та серйозності проблеми по всій країні
2. Формування статистики — публічні звіти про стан житлового фонду України
3. Планування фінансування — визначення обсягу коштів, необхідних для відновлення
4. Встановлення черговості — у яких регіонах розпочати роботи в першу чергу
5. Розподіл компенсацій — справедливі виплати відповідно до ступеня пошкодження

Чому якість заповнення реєстру залежить від місцевої влади

Проблема, з якою стикаються українці, полягає не в відсутності системи обліку — вона вже створена і працює. Проблема в тому, наскільки повно та якісно місцева влада наповнює цю систему.

Якщо органи ОМС не вчасно перевіряють об'єкти, не збирають якісні фото, не документують стан — то у реєстрі виявляються прогалини. Це, своєю чергою, призводить до:

• Завищення або заниження масштабів руйнувань
• Неправильного планування бюджету на відновлення
• Затримок у виплатах компенсацій власникам
• Вуличних дискусій про те, що «ніхто нічого не знає», хоча проблема в лінощах органів влади

Золоте правило: якість вихідних даних визначає якість державної політики відновлення. Якщо ОМС не збирає дані добре, держава не може планувати добре.

Прозорість як важливий інструмент

Місцева влада не лише зобов'язана вносити дані до РПЗМ, але й мала б їх оприлюднювати та інформувати громадян про:

• Загальну кількість пошкоджених будинків у їхньому округу
• Стан обстеження та верифікації об'єктів
• Очікувані терміни компенсацій
• Контактну інформацію для одержання консультацій

Це дало б змогу вести дискусію на основі перевірених цифр, а не на гаданнях та чутках.

Як власник житла повинен діяти у 2026 році

Якщо ваш будинок або квартира постраждали від обстрілів, ось алгоритм дій:

1. Зареєструватися або авторизуватися на порталі «Дія»
2. Заповнити заяву про пошкодження з вказанням адреси та опису повреджень
3. Прикріпити фото чи відео з документальним свідченням шкоди
4. Подати заяву — вона автоматично надійде до ОМС вашого округу
5. Чекати перевірки впродовж 30 днів — комісія зв'яжеться з вами для обстеження
6. Отримати рішення про реєстрацію в РПЗМ та розмір компенсації
7. Подати додаткові документи для підтвердження прав на квартиру/будинок (договір власності, витяги тощо)
8. Отримати виплату на банківський рахунок

Міжрегіональні відмінності у роботі органів влади

Важливо розуміти, що якість роботи РПЗМ залежить від ефективності кожного конкретного ОМС. Деякі органи влади працюють оперативно, проводять обстеження вчасно і якісно внесають дані. Інші — рухаються повільніше через брак ресурсів або персоналу.

Якщо ви помічаєте затримки, можете:

• Звернутися до голови вашої ОМС з запитом про статус
• Залучити громадські організації, які моніторять подібні процеси
• Документувати проблеми й поширювати інформацію в медіа

Висновок: від точних даних залежить майбутнє України

РПЗМ — це не просто база даних для ведення статистики. Це основа для справедливої, планомірної та ефективної допомоги мільйонам українців, чиє житло постраждало від військових дій.

У 2026 році все ще багато роботи:

• Тисячі нових пошкоджень щодня потребують реєстрації
• Органи влади мають активізувати роботу зі верифікації даних
• Громадяни мають дізнаватися про можливість подати заяву й фактично це робити
• Держава мусить планомірно розподіляти кошти на відновлення

Не чекайте — якщо у вас є пошкоджене житло, подайте заяву через «Дію» якнайшвидше. От від того, наскільки повно будуть заповнені дані про реальні масштаби руйнувань, залежить планування держави та розмір допомоги кожній родині.